ЖУРНАЛ

Omega Speedmaster: годинник, що побував на Місяці

Його створили для автодрому, а не для космосу. І все ж NASA обрало саме його — після заморожування, нагрівання, струшування й розчавлювання — щоб він супроводжував кожного астронавта. Історія єдиного годинника, кваліфікованого для прогулянок Місяцем.

У 1957 році Omega представила в Білі хронограф, задуманий для автогонщиків: чорний циферблат, стрілки, які легко зчитати одним поглядом, і тахіметрична шкала — вперше — вигравіювана на безелі, а не надрукована на циферблаті. Тоді в Omega ніхто й не уявляв, що цей годинник для автодрому опиниться за 384 000 кілометрів від першого повороту.

Сім років потому, у 1964-му, анонімний покупець замовив хронографи кількох марок у ювелірному магазині в Г’юстоні. Покупцем була NASA. Агентство готувало програму Gemini й хотіло оснастити екіпажі годинником, здатним витримати космос. Кандидати пройшли серію випробувань, що стала легендарною: 48 годин за температури 71 °C, потім охолодження до −18 °C, вакуум, вологість 93 %, удари силою 40 g, вібрація, атмосфера чистого кисню. Зрештою лише один годинник і далі працював у межах допусків: Speedmaster. 1 березня 1965 року NASA оголосило його «кваліфікованим для всіх пілотованих космічних польотів». Жоден інший наручний хронограф ніколи не отримував такого статусу в тих самих формулюваннях.

Три місяці потому, 3 червня 1965 року, Едвард Вайт відчинив люк Gemini IV і став першим американцем, який вийшов у відкритий космос. На його лівому рукаві, поверх скафандра, був Speedmaster — його видно на офіційних фотографіях місії. Гоночний годинник став годинником астронавта.

21 липня 1969 року Базз Олдрін спускався драбиною місячного модуля зі своїм годинником на зап’ясті. Ніл Армстронг залишив свій на борту: хронометр модуля Eagle зламався, тож його Speedmaster став йому заміною. Отже, на Місяць першим ступив годинник Олдріна — і саме відтоді Speedmaster має офіційне прізвисько «Moonwatch».

Однак найбільшим досягненням годинника стала не перемога, а порятунок. У квітні 1970 року вибух кисневого бака перетворив Apollo 13 на космічний рятувальний човен. Щоб повернутися, екіпаж мав скоригувати траєкторію, увімкнувши двигун рівно на 14 секунд — без бортового комп’ютера, який вимкнули для економії енергії. Джек Свігерт відміряв маневр за допомогою свого Speedmaster. За чотирнадцять секунд траєкторія стала правильною. NASA нагородило Omega відзнакою «Silver Snoopy Award» — нею агентство відзначає тих, хто сприяв безпеці екіпажу.

Минуло понад пів століття, а Speedmaster Professional досі є в каталозі й досі кваліфікований для польотів. Його механізм заводять вручну, як і в 1969 році: у космосі не покладаються на батарейку. Можливо, у цьому й полягає справжня розкіш годинникарства: не в золоті чи ускладненнях, а в протоколі випробувань 1965 року, який ніхто інший так і не зміг пройти.

← Журнал