ЖУРНАЛ
Повернення до школи: велике повернення радощів… і невеликих клопотів
Після кількох тижнів канікул повернення до школи неминуче настає. Воно знаменує кінець довгих ранків у ліжку, днів без розкладу й імпровізованих обідів… але приносить і чимало зустрічей після канікул, планів та добрих обіцянок. Коротко кажучи, повернення до школи трохи схоже на новий рік, який починається у вересні: ми знову беремося до справ із добрими намірами, а невдовзі повертаємося до старих звичок.
Для учнів: зустрічі після канікул і дзвінок будильника
Перша радість, звісно, — знову побачити друзів. Після тижнів, коли кожен проводив канікули по-своєму, за кілька хвилин можна обговорити все на світі: «Що ти робив на канікулах?», «З ким познайомився?», «Дивився цей серіал?». І, звісно, кожному є що розповісти — якусь надзвичайну історію.
Приємно також побачити свій новий клас, розклад уроків і, найголовніше, дізнатися, з ким проведеш рік. Повернення до школи часом створює відчуття нового життя: нові вчителі, предмети, проєкти, цілі. Навіть найбільш байдужі учні можуть відчути легке хвилювання від нового початку.
Але є одна дрібниця, що трохи псує свято: будильник.
Після тижнів пізнього відходу до сну й неквапливого пробудження ближче до полудня раптом треба вставати дуже рано. І тут здається, ніби тіло виявляє, що зовсім на це не підписувалося.
Далі — домашні завдання, контрольні, доповіді, дорога, зібрати рюкзак, не забути приладдя… і універсальна фраза, що повертається вже в перші дні: «У мене немає домашнього завдання».
Яку, як не дивно, за дві години може змінити: «Ой, таки є».
Для батьків: радість від повернення до розпорядку… і логістичні клопоти
Батьки зазвичай зустрічають початок навчального року зі значно тоншим поєднанням почуттів.
Насамперед є велика радість: повернення до звичного ритму. Розклад знову стає регулярнішим, діти повертаються до школи, і дні набувають певної структури. Для деяких батьків це майже відродження.
Але за відновлений порядок доводиться платити.
Треба купити шкільне приладдя, перевірити адміністративні документи, заповнити формуляри, знайти забуті дані для входу, записати дітей на заняття, організувати транспорт… і часом із подивом виявити, що документ, який, здавалося, вже подавали, просять знову.
Також доводиться узгоджувати розклади, спортивні й культурні заняття, зустрічі, харчування, поїздки, а іноді й кілька різних навчальних закладів. Якщо дітей кілька, сімейний календар швидко починає нагадувати розклад невеликої компанії.
І не забуваймо про витрати на початок навчального року: приладдя, одяг, взуття, спортивне чи комп’ютерне обладнання… Часто саме тоді гаманець теж знову серйозно вирушає шкільною дорогою.
А ще є добрі обіцянки
Початок навчального року — царство добрих намірів.
Учні: «Цього року я регулярно займатимуся».
Батьки: «Цього року я краще все організую».
Усі щиро в це вірять.
Купуємо гарні зошити, прибираємо письмовий стіл, ретельно плануємо перші тижні й уже уявляємо ідеально організований рік.
А потім настають перші тижні.
Контрольна, призначена на завтра, забутий рюкзак, домашнє завдання, за яке взялися пізно ввечері, змінений розклад, спортивний одяг, якого не знайти, і хтось із батьків, хто втретє питає: «Ти все перевірив?»
Реальне життя знову бере гору.
Та, зрештою, можливо, в цьому і є повернення до школи
Повернення до школи — це не лише кінець канікул. Це також повернення до спільного життя, звичок, планів і нових знайомств.
Одрі, для журналу Terondo
Фото: авторство: мініатюра статті — Personal Creations, CC BY 2.0. Шкільне подвір’я: Chabe01, CC BY-SA 4.0. Будильник: Santeri Viinamäki, CC BY-SA 4.0. Стіл та олівці: Shixart1985, CC BY 2.0. Дитина із зошитом: Shixart1985, CC BY 2.0. Усі зображення — через Wikimedia Commons.